Способи розмноження рослин в теплице

Вегетативне розмноження рослин, способи природного та штучного вегетативного розмноження рослин, живцювання, щеплення

РОЗМНОЖЕННЯ — це збільшення кількості особин будь-якого виду організмів тим чи іншим способом.

Вегетативне розмноження – вид нестатевого розмноження, що здійснюється частинами тіла та властиве всім групам рослин, а також грибам і бактеріям. Особини, які виникають від одного материнського організму, мають однакові ознаки.

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН – це розмноження вегетативними органами, їх видозмінами або їх частинами.

Вегетативні органи усіх вищих рослин: корінь і пагін.

Біологічне значення вегетативного розмноження:

• сприяє швидкому зростанню чисельності виду та його розселенню (з материнського організму утворюються нові, зазвичай численні, дочірні особини, що важливо для видів з коротким періодом життя);

• дає змогу рослинам розмножуватися, коли статеве розмноження неможливе (певні особини зростають відокремлено від інших рослин свого виду).

Природне вегетативне розмноження відбувається без участі людини.

СПОСОБИ ПРИРОДНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН:

• кореневими бульбами (жоржина, пшінка);

• кореневими паростками з додатковими бруньками (малина, вишня, осика, слива, малина, обліпиха);

• відводками (калина, ліщина, бирючина);

• кореневищами розмножуються багаторічні трави (осот, півники, пирій, м’ята, конвалія);

• підземними бульбами (картопля, топінамбур);

• цибулинами (часник, лілія, тюльпан, гіацинт, нарцис, проліски) або бульбоцибулинами (гладіолус);

• вусами (суниці, перстач, розхідник);

• листками (сенполія, бегонія);

• вивідковими бруньками — спеціалізованими бруньками, з яких розвиваються маленькі рослини з повітряними коренями, які легко опадають, укорінюються в ґрунті і дають початок новим рослинам (каланхое);

• вивідковими бруньками — повітряними бульбочками, що нагадують маленькі цибулинки, які утворюються або в пазухах листка (зубниця бульбоносна) або в суцвіттях замість квіток (у культурних сортів часнику);

• паростками стеблового походження з бруньками (верба, тополя, вільха).

Штучне вегетативне розмноження здійснює людина заради задоволення власних потреб: вона відокремлює частину тіла рослини і створює умови для утворення нового організму.

СПОСОБИ ШТУЧНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН (в рослинництві, садівництві, квітникарстві, парковому та лісовому господарствах) для вирощування різних видів культурних і кімнатних рослин:

• стебловими бульбами (картопля, топінамбур);

• вусами (суниця, полуниця);

• цибулинами (цибуля городня, часник, тюльпан, нарциси, проліски);

• кореневими паростками (у садівництві розмножують вишню, сливу, малину);

• поділом чагарників на частини з власними коренями і пагонами та висаджування на нові місця (у декоративному рослинництві розмножують півники, флокси, примули, стокротки);

• відводками – нижні пагони пригинають до землі й присипають ґрунтом, коли на них утворюються додаткові корені, ці пагони відокремлюють від материнської рослини (смородина, аґрус);

• біотехнологічним методом культури тканин, коли на штучних стерильних середовищах культивують найменші бруньки, отримують і розмножують рослини навіть з окремих клітин, що дозволяє отримувати масовий посадковий матеріал, який не містить небезпечних для рослини вірусів;

• живцювання за допомогою стеблових живців (традесканція, гібіскус, філодендрон, пеларгонія, виноград, дифенбахія, смородина, верба, аґрус);

• живцювання за допомогою кореневих живців (хрін);

• листковий живець кладуть на вологий ґрунт, через деякий час на листку утворяться додаткові корені, а згодом з такого листка розвинеться нова рослина (сенполія, бегонія, глоксинія);

ЖИВЦЮВАННЯ.

Живці — це частина вегетативного органа (кореня чи пагона), яку людина відокремлює для вегетативного розмноження.

Стеблові живці – це безлиста частина пагона з вузлами, міжвузлями та бруньками.

Листкові живці — це цілі листки або їхні фрагменти.

Кореневі живці – частини бічних коренів завдовжки до 20 см з додатковими бруньками.

Живцювання. Живці поміщають у воду, вологий пісок, торф, штучне волокно або їх суміші при оптимальних для виду рослини температурі й освітленні. У місці зрізу живця починається інтенсивний поділ клітин, у результаті цього виникає своєрідний наплив — калус, у якому легко розвиваються додаткові корені.

У стеблових живців з утворенням коренів вегетативне розмноження фактично завершується, адже рослина має тоді усі вегетативні органи.

Відрізають пагін з бруньками – стебловий живець.

У теплому та світлому місці занурюють в посудину з відстояною водою на глибину 1,0-1,5 см.

Кожні три-чотири доби змінюють воду в посудині, доливаючи час від часу воду для підтримки початкового рівня.

Коли через деякий час з’являться корінці та досягнуть 3-5 мм завдовжки, обережно пересаджують отримані живці з посудини у горщики з супіщаним ґрунтом.

Висаджені живці накривають скляними банками й витримують на розсіяному світлі доти, доки вони не почнуть рости, потім знімають скляні банки.

Згодом на стеблі з пазушних бруньок виростуть молоді пагони.

У калусі листкового живця спочатку повинні виникнути додаткові бруньки, з них — пагони, на яких утворяться додаткові корені.

У калусі кореневого живця повинні утворитися додаткові пагони із додатковими коренями.

ЩЕПЛЕННЯ застосовують у садівництві для збереження властивостей сорту.

Підщепа – рослина, до якої прищеплюють частину іншої рослини.

Прищепа – рослина, яку прищеплюють за допомогою окремої бруньки або живцями.

Щеплення – це приживлення частини вегетативного органа однієї рослини до іншої цілісної рослини при штучному вегетативному розмноженні.

Прищепу щільно притискають до підщепи зрізами та закривають місце зрізу захищаючи від зміщення, висихання і забруднення під час зростання.

Існує понад 100 способів щеплення, залежно від техніки зрізання живця-прищепи і підщепи та їхнього з’єднання.

Источник статьи: http://8next.com/botan/5588-botan_506.html

Способи розмноження рослин в теплице

1 Охарактеризувати вегетативне розмноження.

2 Розказати про власне безстатеве розмноження.

3 Розказати про статеве розмноження.

4 Описати хід еволюції способів розмноження рослин.

Хід уроку

1 Характеристика вегетативного розмноження.

2 Власне безстатеве розмноження.

3 Статеве розмноження.

4 Хід еволюції способів розмноження рослин.

Характеристика вегетативного розмноження

Одна з обов’язкових властивостей живого організму — відтворення потомства, тобто здатність однієї особини дати початок цілій серії собі подібних дочірніх особин або, принаймні, одній. Існує два принципово різних способи розмноження: статеве й безстатеве.

Розрізняють два види безстатевого розмноження: вегетативне й власне безстатеве. У деяких нижчих рослин чіткої межі між цими видами розмноження немає.

Вегетативне розмноження здійснюється частинами таллома, кореня, стебла, листка. Воно засноване на здатності рослин до регенерації — відновленню цілого організму з його частини (мал. 1,2,3).

Мал. 1 Розмноження вусами.

Мал. 2 Розмноження відростками кореня.

Мал. 3 Розмноження живою тканиною.

У одноклітинних рослин (водорості, бактерії) вегетативне розмноження відбувається шляхом ділення клітини (відео 1 детально розкаже вам про процес ділення), у колоніальних і нижчих багатоклітинних — шляхом розчленовування таллома на частини, у грибів — за допомогою спеціалізованих одноклітинних утворень: хламідоспор та ін.

У вищих рослин вегетативне розмноження здійснюється частинами кореня, стебла, листка, або їх видозмінами — кореневищами, бульбами, цибулинами, вивідковими бруньками. На основі природнього вегетативного розмноження в практиці сільського господарства розроблені різноманітні способи штучного вегетативного розмноження овочевих, плодових і декоративних рослин. Подивіться відео 2 і ви побачите процес черенкування рослини.

Відео 2.Черенкування рослини.

Для цього найбільш часто використовують: бульби (картопля, батат, георгіни), кореневища (ірис, флокс), вуса (суниця), цибулини (лук, тюльпан), кореневі нащадки (малина, вишня).

Власне безстатеве розмноження

Власне безстатеве розмноження здійснюється спеціалізованими клітками — спорами або зооспорами. На мал.4 зображені деякі рослини, яким притаманний цей способ розмноження.

Мал. 4 Спорові рослини.

Спори мають тверду стінку й поширюються вітром, зооспори не мають твердої стінки й пересуваються за допомогою джгутиків. Вони утворюються усередині органів безстатевого розмноження — спорангіїв або зооспорангіїв. У нижчих рослин це одноклітинний орган , у вищих — багатоклітинний. Різноманітність спор велика. За походженням й призначенням їх підрозділяють на дві групи:

1 У першу групу входять спори (зооспори), які утворюються шляхом мітотичного ділення й здатні безпосередньо відтворювати нову особину, подібну до материнської. При дозріванні вони залишають материнський організм і, звичайно, слугують для розмноження й поширення. Розмноження такими спорами властиво нижчим рослинам'(водоростям, грибам та ін.).

2 У другу групу входять спори, які не можуть відтворити материнську особину. Вони гаплоїдні (п), тому що утворюються в результаті мейозу.

Такі спори бувають у вищих рослин, а також у деяких водоростей. В останніх ці спори спочатку виростають у заросток (проталлом, протонема), на якому відбувається статеве розмноження.

Статеве розмноження

Суть статевого розмноження або відтворення полягає у формуванні рослиною спеціалізованих клітин — гамет (п), у попарному їхньому злитті (копуляція) і утворенні зиготи (2п), з якої виростає нова рослина (відео 3). Гамета — це статева клітина, ядро якої містить гаплоїдне число хромосом.

Відео 3. Статевий процес у квіткових.

Гамети, що копулюють, можуть різнитися між собою за структурою (форма, величина, рухливоість), але обов’язково будуть відрізнятись фізіологічно, тобто по статі й по спадковості. У результаті злиття гамет у новому організмі поєднуються материнська й батьківська спадковість. Якщо гамети, що копулюють, однакові за формою, величиною й рухливістю, їх називають ізогаметами, а статевий процес — ізогамним. Якщо гамети однакові за формою, але жіноча гамета більша й менш рухлива, чим чоловіча, їх називають гетерогаметами, а статевий процес — гетерогамним.

Статевий процес називають оогамным, коли жіноча гамета велика, куляста, нерухлива (яйцеклітина), а чоловіча дуже маленька й рухлива (сперматозоїд). Гамети формуються в спеціальних органах, що називаються гаметангіями: чоловічі — в антеридіях, жіночі — у нижчих рослин в оогониях, а у вищих — в архегоніях. У нижчих рослин гаметангії, як і спорангії, одноклітинні, а у вищих — багатоклітинні (мал. 5).

Мал. 5 Статеве розмноження у покритонасінних.

Хід еволюції способів розмноження рослин

Розмноження як властивість живої матерії існувала на самих ранніх етапах її розвитку. Одночасно з розвитком рослин від первісних форм життя до сучасних еволюціонували й способи розмноження. Еволюція розмноження стала важливою рушійної силою загальної еволюції царства рослин і призвела до виникнення нових спеціалізованих органів. Безстатеве розмноження — найбільш прадавній і, безсумнівно, споконвічний спосіб розмноження. Воно презентовано у всіх груп рослин, включаючи покритонасінні.

Найбільш примітивний спосіб безстатевого розмноження — вегетативне. Його спостерігають на самих ранніх етапах розвитку життя — у доклітинних. У багатьох доядерних (наприклад, у бактерій) — це й зараз єдиний спосіб розмноження. Кожна велика природна група рослин нерідко має властиві тільки їй форми вегетативного розмноження.

Так, у синьо-зелених водоростей це гормогонії, у лишайників — ізидии й соредії, у грибів — хламідоспори й брунькування,у деяких мохоподібних- вивідкові тільця. Найбільш різноманітні форми вегетативного розмноження у вищих рослин, особливо у покритонасінних. Велика різноманітність спор власне безстатевого розмноження. У процесі еволюції вони втратили здатність відтворювати нову особину, подібну з материнською(спорофіт), а дають початок статевому поколінню (гаметофиту). Статеве розмноження виникло на дуже ранніх етапах еволюції, але час його появи точно не встановлена.

У деяких сучасних примітивних груп рослин статевий процес невідомий. Не викликає сумнівів, що такі природні групи, як синьо-зелені водорості й більшість бактерій, ніколи не мали статевого розмноження. Інші, наприклад деякі гриби, можливо, втратили його. Статевий процес втрачений і в деяких високоорганізованих рослин, наприклад у покритонасінних (партеногенез). У цей час наука ще не має у своєму розпорядженні достатні дані для відтворення повної картини еволюції статевого процесу в рослин.

Твердо встановлено, що в рослин, що стоять на більш низькому щаблі еволюції, статевий процес протікає в більш примітивній формі, ніж у рослин, що стоять на більш високому щаблі еволюції. Один з показників рівня еволюції — спеціалізація гамет. Найбільш примітивний ізогамный статевий процес. Більш високий рівень — гетерогамія.

Контролюючий блок

1 Які існують види розмноження у рослин?

2 Що таке вегетативне розмноження?

3 Чим власне безстатеве розмноження відрізняється від вегетативного?

4 Які види розмноження старіші, а які молодші на еволюційній шкалі?

Список літератури

1. Урок на тему:»Вегетативное размножение растений» автор Долгорукова С.В.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2 Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр «Академия». 2009. — 352 с.

4. Ботаника. Андреева И.И., Родман Л.С. 2 — е изд., перераб. и доп. — М.: КолосС, 2002. — 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия л. ред. Горкин А. П. — М.: Росмэн-Пресс, 2006. — 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

Відредаговано та надіслано Кравчук Я.

Над уроком працювали
Долгорукова С.В
Кравчук Я.Л.
Бех О.П.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Источник статьи: http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8