ДБН и ДСТУ / ДБН / ДБН В.2.2-2-95. Будинки _ споруди. Теплиц_ та парники
ление или водяное в сочетании с воздушным (комбинированное отоп-
ление) и водяной обогрев почвы или подбассейновый обогрев в гидро-
понных теплицах. Комбинированную систему отопления необходимо пре-
дусматривать, как правило, в зонах с наружной температурой наибо-
лее холодных суток минус 20 град. С и ниже, в остальных районах ее
применение должно быть обосновано. Тепловую мощность воздушного
обогрева в системе комбинированного отопления рекомендуется прини-
мать в однопролетных теплицах равной 35-50%, в многопролетных
20-40% общего расхода теплоты в расчетный период. Часть расхода
теплоты на воздушный обогрев может уточняться технико-экономиче-
В весенних теплицах, как правило, следует предусматривать
воздушное отопление от калориферов и теплогенераторов, при обос-
новании — водяное отопление с регистрами из труб.
4.9. При проектировании систем отопления теплиц температуру
теплоносителя следует принимать не более 150 град.С.
4.10. Приборы отопления в теплицах следует размещать:
— в верхней зоне — под покрытием, водосточными желобами,
карнизами и под теплозащитными экранами, при их наличии;
— в средней зоне — у наружных стен, на внутренних стойках
каркаса, затяжках рам или нижних поясах ферм и между рядами
— в нижней зоне — на почве между рядами растений, по контуру
наружныйх стен на глубине 0,1-0,2 м и для обогрева почвы
на глубине не менее 0,4 м от проектной отметки поверхности
почвы до верха труб отопления или под слоем субстрата для
4.11. Трубы для обогрева почвы следует располагать равномерно
по площади теплиц на расстояниях, определяемых теплотехническим
4.12. Для водяного отопления теплиц в качестве отопительных
приборов принимаются (в зависимости от температуры теплоносителя):
стеклянные, пластмассовые, стальные гладкие и ребристые трубы с
соответствующей антикоррозийной защитой. Применение стальных
труб для подпочвенного обогрева не допускается.
4.13. Системы отопления и вентиляции должны обеспечивать
равномерную температуру и скорость движения воздуха в соответствии
с технологическими нормами. Для этого рекомендуется: в зону высотой
1 м от поверхности почвы подавать не менее 40% общего количества
теплоты, включая теплоту обогрева почвы; в остальной зоне удель-
ная (на 1 м2 поверхности ограждений) теплоотдача отопительных при-
боров, располагаемых на вертикальных ограждениях (стенах), должна
быть на 25% больше теплоотдачи приборов, располагаемых на наклон-
ных ограждениях (покрытии).
4.14. Запорная и регулирующая арматура должна обеспечивать
раздельное включение (выключение) и регулирование теплоотдачи при-
боров отопления, размещенных в верхней, средней и нижней зонах
4.15. Теплица должна быть оборудована системой вентиляции.
Расчет вентиляции теплиц следует производить с учетом удаления
теплоизбытков от солнечной радиации в теплый период года.
4.16. В теплицах необходимо предусматривать, как правило,
естественную вентиляцию. Если она не обеспечивает требуемых па-
раметров внутреннего воздуха, допускается применять смешанную
вентиляцию (с естественным и механическим побуждением) и испари-
тельное охлаждение с увлажнением воздуха.
4.17. Проемы для естественной вентиляции (притока и удаления
воздуха) в многопролетных теплицах шириной свыше 25 м следует
располагать в покрытии — вдоль коньков, во всех однопролетных и
многопролетных шириной менее 25 м — в наружных стенах (для прито-
ка) и в покрытии (для удаления).
Открывание и закрывание вентиляционных проемов должно быть
В теплицах с воздушным отоплением необходимо предусматривать
использование вентиляторов отопления для вентиляции в теплый пе-
Вентиляция парников осуществляется подниманием (открыванием)
парниковых рам или покрытия из пленки.
4.18. В однопролетных теплицах площади приточных и вытяжных
проемов для естественной вентиляции следует определять расчетом.
В многопролетных теплицах, предназначенных для выращивания
овощей, общую площадь проемов для естественной вентиляции необходи-
мо принимать не менее 30% общей поверхности ограждения теплиц.
В многопролетных теплицах, предназначенных для выращивания
рассады (высаживаемой в открытый грунт), общую площадь проемов для
естественной вентиляции следует принимать в соответствии с требо-
4.19. Расчеты паропроводов для термического обеззараживания
грунта, давление пара и его температуру, средние затраты пара на
1м2 площади теплицы принимать согласно нормам технологического
Количество и места подключения на паропроводах определяются
технологическими требованиями и архитектурно-планировочным реше-
Тепловые пункты в теплицах устраивать согласно СНиП
5. ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ, АВТОМАТИЗАЦИЯ И
5.1. Электротехническое оборудование следует проектировать в
соответствии с правилами устройств электроустановок (ПУЭ).
5.2. Согласно степени надежности электроснабжения на теплич-
ных предприятиях к потребителям ІІ категории надежности относятся:
индивидуальные приблочные котельные, насосные группы тепловых
пунктов тепличных блоков, насосные системы водоснабжения и кана-
лизации, центральные тепловые пункты, насосные для подачи пита-
тельного раствора в гидропонных теплицах.
К І категории надежности электроснабжения следует относить
приемные станции охранной и пожарной сигнализации. Другие электро-
потребители тепличных комбинатов относятся к потребителям ІІІ ка-
5.3. В проездах теплиц и коридорах следует предусматривать
искусственное освещение, преимущественно люминесцентными лампами.
Освещение на уровне пола должно быть не более 10 лк.
5.4. Облучение растений должно осуществляться высокоэффектив-
ным облучательным оборудованием в соответствии с требованиями
норм технологического проектирования теплиц для выращивания раз-
личных видов сельскохозяйственной продукции. Расстояние между
облучательным оборудованием и высотой его подвески должно опре-
5.5. Прокладку в теплицах распределительных сетей, кабелей
и приводов в пластмассовых трубах следует выполнять открыто в
5.6. В теплицах, как правило, следует предусматривать автома-
тическое регулирование и контроль параметров среды обитания для
растений, установленных нормами технологического проектирования
с использованием методов регулирования от простых контактных до
ЭВМ в зависимости от энергопотребления теплиц и требований задания
5.7. На тепличных предприятиях следует предусматривать адми-
нистративно-хозяйственную связь. Директорскую — на предприятиях
площадью 6,0-12,0 га, диспетчерскую — на предприятиях площадью
5.8. Проектирование систем автоматизации и связи осуществлять
согласно действующим нормативным документам.
6. ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА
6.1. Организация строительного производства тепличных пред-
приятий и отдельных теплиц должна быть направлена на решение ор-
ганизационных, технических и технологических вопросов для дости-
жения конечного результата-введения в действие обьекта с необхо-
димым качеством и в установленные сроки.
6.2. При строительстве больших тепличных предприятий площадью
более 30 га должно предусматриваться, как правило, их строительство
и ввод в эксплуатацию пусковыми очередями, которые предусмотрены
6.3. При организации строительного производства должно обес-
печиваться выполнение строительных, монтажных и специальных работ
поточным методом с соблюдением технологической последовательности
и их технически обоснованного совмещения.
6.4. Основной работе по возведению тепличных предприятий и
отдельных теплиц должны предшествовать работы подготовительного
— создание геодезического разбивочного основания, срезка
растительного слоя грунта и обеспечение его хранения,
вертикальная планировка территории, создание подьездных ав-
томобильных дорог, прокладка инженерных сетей, обеспечение
строительной площадки противопожарным водоснабжением.
6.5. При вертикальной планировке территории в границах теплиц
открывают котлован до отметки минус 0,600, а также создают проект-
ный уклон к дренажной системе.
6.6. После окончания работ по вертикальной планировке следует
произвести работы по устройству основания (искусственного или
естественного) согласно СНиП 3.02.01-87.
В случае, если предусматривается проектом производство спе-
циальных работ (просадочность грунтов, подработанные территории
и др.) по устройству основания, они должны выполняться до верти-
кальной планировки территории,
6.7. Точность разбивки осей теплиц должна отвечать требовани-
ям, установленным СНиП 3.01.03-84.
6.8. Разбивку мест установки столбчатых фундаментов осущест-
влять этапами: вначале выносятся маячные столбчатые фундаменты,
6.9. Отклонения отметок верхнего уровня смонтированных столб-
чатых фундаментов от проектных не должны превышать 13 мм, смещение
от осей — 15 мм и должно составлять не более 36 мм на всю длину
6.10. Обратную засыпку фундаментов производить с послойной
6.11. Монтаж металлоконструкций теплиц следует вести в соот-
ветствии с монтажными схемами заводов-изготовителей, указаний по
организации строительных и монтажных работ к проекту с обязатель-
ным обеспечением устойчивости всего сооружения и отдельных его
6.12. Укрупненную сборку металлических рам блочных теплиц
следует выполнять на отдельной площадке, которая располагается ря-
дом, а ангарных теплиц — вдоль наружных осей теплицы.
6.13. Остекление кровли теплиц следует выполнять поточным
методом, начиная со стороны преобладающих ветров и только после
монтажа систем отопления и остекления торцов и боковых стен.
6.14. Запрещается осуществлять остекление теплиц в зимний
период и оставлять остекленную теплицу в зимний период без
6.15. Защиту строительных конструкций теплиц от коррозии
следует производить согласно указанию СНиП 3.04.03-85.
6.16.При производстве строительно-монтажных работ следует
соблюдать правила техники безопасности в строительстве согласно
СНиП ІІІ-4-80*, изд. 1989 г.
7. ТРЕБОВАНИЯ К ЭКСПЛУАТАЦИИ ТЕПЛИЦ
7.1. Для предотвращения разрушений конструкций и стекла
теплиц от снеговой нагрузки запрещается оставлять застекленную
теплицу в зимний период без отопления. Запрещается накапливать
снег на теплице. При снегопадах, чтобы избежать превышения рас-
четной нагрузки от снега, необходимо форсировать систему отоп-
7.2. В процессе эксплуатации теплиц следует внимательно сле-
дить за состоянием антикоррозийного покрытия металлоконструкций.
Поврежденные места должны быть окрашены после очистки и шпаклевки.
Запрещается применять краски и лаки, основанием которых являются
каменноугольные смолы, так как они содержат вещества, вредные
7.3. Необходимо тщательно следить и своевременно ремонтировать
стыки стекла, их герметичность, чтобы избежать потерь теплоты через
7.4. Технология замены почвы или ее заменителя должна исклю-
чать возможность разрушения труб, находящихся в почве для ее
7.5. Следует своевременно выполнять ремонтные работы металло-
конструкций после дезинфекции помещений соединениями серы (S).
7.6. Максимальная и минимальная температура внутреннего воз-
духа в теплицах не должна превышать или быть менее установленной
нормами технологического проектирования. При перегреве следует
включать вентиляцию (естественную или искусственную) для охлажде-
ния внутреннего воздуха.
Для снижения температуры внутреннего воздуха в теплицах в
летний период следует использовать теплозащитные экраны и экраны
для затемнения, которые уменьшают поступление солнечной радиации,
или побелку стекла различными красителями (мел, известь, ультра-
7.7. В весенних теплицах на зимний период следует демонтиро-
вать пленочные ограждающие конструкции и металлические воздухо-
Пленочные воздуховоды на летний период демонтируют и консер-
7.8. В переходный период года при резком колебании наружной
температуры воздуха, что вызывает увеличение относительной влаж-
ности воздуха в теплицах, включают искусственный обогрев одновре-
менно с вентиляцией для избежания конденсации паров и образования
7.9. Система полива после использования ее для растворов
пестицидов и минеральных удобрений подлежит промывке теплой водой.
7.10. Эксплуатация теплиц обслуживающим персоналом должна
производиться со строгим соблюдением правил техники безопасности.
снегового покрова для проектирования теплиц
1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ . 1
2. ОБЬЕМНО-ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ . 2
3. ВОДОПРОВОД, ВОДОСТОКИ И ДРЕНАЖ . 5
4. ОТОПЛЕНИЕ И ВЕНТИЛЯЦИЯ . 7
5. ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ, АВТОМАТИЗАЦИЯ И
ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ СВЯЗЬ . 9
6. ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА . 10
7. ТРЕБОВАНИЯ К ЭКСПЛУАТАЦИИ ТЕПЛИЦ . 11
ПРИЛОЖЕНИЕ 1 (обязательное)
ПРОФИЛЬ ПОКРЫТИЯ И СХЕМЫ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ СНЕГОВОЙ НАГРУЗКИ. 12
ПРИЛОЖЕНИЕ 2 (обязательное)
СХЕМАТИЧЕСКАЯ КАРТА РАЙОНИРОВАНИЯ ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
ПО ВЕСУ СНЕГОВОГО ПОКРОВА ДЛЯ ТЕПЛИЦ . 12
Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.
Источник статьи: http://studfile.net/preview/5284912/page:4/
ДБН В.2.2-2-95. Будинки і споруди теплиці та парники (34171)
НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
БУДИНКИ І СПОРУДИ
ТЕПЛИЦІ ТА ПАРНИКИ
Об’єднанням «УкрНДІагропроект» (ведуча)
к.е.н. О.Ф. Омельченко — керівник, С. 1. Телюк — відповідальний виконавець, к.т.н. Ю. І. Кошиць, Ю. П. Гайворонський, М. 1. Дейниченко, О. Я. ЄрьомІн, Ю. Л. Замський, Е. Б. Коврига, О. В. Кукушкін, В. С. Шеремет;
Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України:
к.м.н. Н. П. Вашкулат;
Українським державним проектним інститутом споруд захищеного грунту:
В. Г. Притула, В. І. Роговий, М. А. Шелегеда, В. П. Солдатенко, О. М. Суязов;
Інститутом споруд штучного клімату:
к.т.н. П. П. Іваненко, к.т.н. Ю. К. Розковшенко, В. О. Вишневський, О. В. Карасьов;
УкрНДІ пожежної безпеки МВС України:
Н. В. Гузій, В. В. Денисенко;
Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури:
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
Відділом державних нормативів і стандартів Держкоммістобудування України.
Наказом Держкоммістобудування України від 27 січня 1995 р. № 17 та введені в дію з 1 лютого 1995 р.
З введенням в дію ДБН В.2.2-2-95 втрачає силу на территорії України СНиП 2.10.04-85.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ
4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ
ТА ВИРОБНИЧИЙ ЗВ’ЯЗОК
6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ
ДОДАТОК 1 (обов’язковий).
ПРОФІЛЬ ПОКРИТТЯ ТА СХЕМИ РОЗПОДІЛУ СНІГОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ .
ДОДАТОК 2 (обов’язковий).
СХЕМАТИЧНА КАРТА РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИПО ВАЗІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ ДЛЯ ТЕПЛИЦЬ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці норми поширюються на проектування нових та реконструкцію діючих тепличних підприємств, окремих теплиць і парників для вирощування різних видів сільськогосподарської продукції.
1.2. При проектуванні тепличних підприємств, теплиць та парників, а також окремих будівель і споруд допоміжного призначення слід керуватися відповідними нормами технологічного проектування, СНиП 2.10.02-84, СНиП ІІ-108-78 та санітарними нормами.
При проектуванні культиваційних споруд для промислового вирощування грибів слід керуватися будівельними нормами та правилами для промислових будівель та споруд і нормами технологічного проектування таких споруд.
1.3. При проектуванні тепличних підприємств, окремих теплиць та парників слід передбачати прогресивні технології та технічні рішення, що забезпечують економію паливно-енергетичних ресурсів, підвищення врожайності, зниження собівартості продукції, ефективне використання капітальних вкладень, створення сприятливих умов праці та охорону навколишнього природного середовища.
1.4. Тепличні підприємства, окремі теплиці та парники, як правило, слід розмішувати з урахуванням можливого використання нетрадиційних джерел енергії (геотермальні води, низькопотенційна та викидна теплота ТЕС, ДГЕС, АЕС та газокомпресорних станцій, сонячна енергія, енергія вітру).
Теплиці в есняно-літнь о-осіннього використання доцільно розмішувати при тепличних підприємствах, що мають теплиці цілорічного використання.
1.5. Ступінь вогнестійкості та гранична вогнестійкість будівельних конструкцій теплиць, парників та з’єднувальних коридорів не нормуються.
1.6. Загальна площа тепличних підприємств визначається сумою площ всіх теплиць та площ з’єднувальних коридорів (включно технічних), що вимірюються в межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін (цоколю).
До загальної площі теплиць не входять площі технічного підпілля заввишки менше як 1,8м, а також площа всіх ярусів внутрішніх стелажів та лотків.
1.7. Відстань між теплицями, які експлуатуються на протязі цілого року (зимові), слід встановлювати не менше як ; між теплицями, які експлуатуються навесні, влітку та восени (весняними), — не менше як .
Під’їзди до будівель, а також проїзди для пожежних машин необхідно виконувати відповідно до вимог проектування генеральних планів сільськогосподарських підприємств.
1.8. Майданчики для тепличних підприємств, окремих теплиць та парників повинні бути сплановані з ухилом для відведення атмосферних вод. Ухили майданчиків визначаються нормативними документами та організацією рельєфу місцевості згідно з генеральним планом. Позначка грунту в теплиці повинна бути не менше як на , а доріжки — не менше як вище спланованої позначки ділянки навколо теплиці.
Теплиці слід розмішувати на південних та південно-східних схилах з рівнем ґрунтових вод не менше ніж від поверхні землі в ґрунтових теплицях. Допускається будівництво на схилах каскадних теплиць.
На майданчиках з просадними грунтами рекомендується будівництво гідропонних стелажних теплиць. При влаштуванні фундаментів теплиць на просадних грунтах слід передбачати спеціальні заходи, що запобігають осіданню фундаментів.
1.9. При розробці проектів реконструкції та технічного переозброєння тепличних підприємств допускаються відхилення від нормативів, які повинні враховувати вимоги техніки безпеки, санітарні правила, захисту навколишнього середовища та зниження ефективності капітальних вкладень.
1.10 Орієнтування тепличних підприємств, окремих теплиць та парників відносно сторін світу встановлюється нормами технологічного проектування.
Теплиці повинні розміщуватись з навітряного боку по відношенню до джерела забруднення їх світлопрозорих огороджень та з підвітряного боку — до перешкод обдування їх вітром.
1.11. Теплиці класифікуються на основі таких ознак:
а) згідно з функціональним призначенням — на теплиці овочеві, розсадні (виробництво розсади для відкритого грунту), квіткові (оранжереї), селекційні;
б) згідно з технологією вирощування рослин — на грунтові (вирощування сільськогосподарсь ких культур на ґрунтових сумішах) та гідропонні (вирощування сільськогосподарських культур на штучних субстратах у басейнах або стелажах);
в) згідно з часом експлуатації — на цілорічні (з штучним обігріванням), весняно-літньо-осінні (з обігріванням за рахунок сонячної радіації з додатковим аварійним штучним обігріванням);
г) згідно з об’ємно-планувальним та конструктивним рішенням — на ангарні (однопрогонові) та блочні (багатопрогонові);
д) згідно з типом огороджувальних конструкцій — на скляні, плівкові, із світлопрозорих синтетичних матеріалів.
1.12. Розміри санітарно-захисних зон від теплиць та парників при їх біологічному обі гріванні повинні становити:
1.13. Склади мінеральних добрив та пестицидів слід розміщувати на території тепличних підприємств з урахуванням санітарних розривів у відповідності з вимогами діючих санітарних норм проектування промислових підприємств.
1.14. При розміщенні біологічних лабораторій по виробництву біологічних засобів бо ротьби з шкідниками та хворобами рослин на тепличних підприємствах їх слід розміщувати на відстані не менше як від виробничих теплиць.
1.15. Внутрішньомайданчикові шляхи тепличних підприємств повинні мати тверде покриття та відповідати вимогам ДБН «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств».
Майданчики для виготовлення гнойового компосту, виготовлення та зберігання ґрунтових сумішей слід передбачати з твердим гідроізольованим покриттям та розміщувати на нижче планувальної позначки прилеглої території.
1.16. При проектуванні складських приміщень, майстерень, котельних установок та інших допоміжних будівель слід дотримуватись протипожежних та санітарних норм, що відповідають ДБН та СНиП.
1.17. При проектуванні теплиць в районах з об’ємом снігопереносу на протязі зими більше як 200 м3/м згідно із СНиП 2.01.01-82 необхідно передбачати штучні снігозахисні заходи, об’єднуючи їх функції з вітрозахищенням та огородженням території. Як снігозахисне облад нання слід передбачати лісонасадження, щити та огорожі.
2. ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬШ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
2.1 Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення тепличних підприємств, окремих теплиць та парників повинні відповідати нормам технологічного проектування підприємств для вирощування сільськогосподарської продукції та забезпечувати економію паливно-енергетичних ресурсів за рахунок герметизації і теплоізоляції огороджу вальних конструкцій та зниження їх відносної площі.
Тип теплиць, кількість прольотів визначаються техніко-економічним обгрунтуванням з урахуванням функціонального їх призначення. Парники слід проектувати з односхилим або двосхилим покриттям.
2.2. Допоміжні приміщення для працюючих в тепличних підприємствах слід проектувати згідно із СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.02-85* та нормами технологічного проектування. При цьому допускається не передбачати опалювання в переходах між теплицями, що експлуатуються навесні, влітку та восени (весняні) та побутовими приміщеннями. Побутові приміщення весняних теплиць площею до допускається розміщувати в мобільних приміщеннях.
2.3 Геометричні розміри теплиць та парників повинні прийматися відповідно до технологічної частини проекту. Ширина прогону одно прогонових та багатопрогонових теплиць приймається виходячи з конструктивної особливості споруди в залежності від техніко-еко-номічних обгрунтувань. Висота теплиць повинна визначатися від позначки поверхні підлоги або грунту до низу конструкцій або підвішеного обладнання та комунікацій і виходячи з умов вільного проїзду передбачених технологією машин та механізмів, але не менше як . Прогін парників повинен бути не менше як .
2.4. Теплиці слід проектувати з металевим або, при техніко-економічному обгрунтуванні. дерев’яним каркасом. Парники слід проектувати з дерев’яним або залізобетонним каркасом.
В розрахунках конструкцій теплиць згідно із СНиП 2.01.07-85 слід враховувати коефіцієнт надійності за призначенням 0,9.
Несучі сталеві конструкції теплиць допускається розраховувати ймовірно-економічним методом, згідно з Посібником по проектуванню сталевих конструкцій до СНиП ІІ-23-81*.
2.5. Світлопрозоре огородження зимових теплиць слід проектувати з скла, плівки, світ- лопрозорих синтетичних матеріалів, як правило, двошаровим або одношаровим з додатковими трансформівними шторами або теплозахисним екраном, а весняних теплиць — з плівки, що знімається на зимовий період.
У випадках, коли огородження теплиць передбачено панелями з світлопрозорих синтетичних матеріалів, максимально допустиму площу теплиць передбачати як для будівель Vступеня вогнестійкості.
2.6. Висота цоколю теплиць повинна бути не менше як від поверхні грунту. Навкруги цокольної частини теплиць необхідно передбачати вимощення.
2.7. Позначка верху фундаментів під опори (стояки каркасу) теплиць повинна бути вище від позначки поверхні грунту не менше ніж на . При розміщенні теплиць на похилих ділянках позначки верху окремих фундаментів дозволяється призначати змінними з ухилом теплиць згідно з рельєфом місцевості, але не більше:
* засклених уздовж гребенів (лотків) — 2%
поперек гребенів (лотків) — 1,5%
* плівкових (в обох напрямках) — 3%
2.8.Ухил прямолінійних схилів покриття теплиць належить приймати не менше ніж 45%, криволінійних, стрілчастого обрису — не менше ніж 20%.
В багатопрогонових теплицях розжолобок потрібно проектувати у вигляді лотків з ухилом не менше ніж 0,2% та завширшки не менше ніж . Ухил покриття парників повинен бути не менше, як 6%.
2.9. Сумарна площа світлонепроникних конструкцій теплиць повинна складати не більше 15% загальної площі світлопрозорих огороджень зі скла та 10% — при огородженні плівкою.
2.10. Для кріплення скла до шпросів повинні прийматися спеціальні затискачі (клямери, профільні елементи та ін.), ДЛЯ герметизації стиків скляних огороджень (в місцях сполучення зі шпросами, в горизонтальних стиках) — прокладки або спеціальні еластичні мастики, які забез печують повітро- і вологонепроникність.
2.11. Антикорозійний захист будівельних конструкцій та виробів слід призначати згідно з вимогами СНиП 2.03.11-85. При цьому середовище в теплиці за ступенем агресивного впливу слід відносити для сталевих конструкцій — до слаб о агресивної, для алюмінієвих та дерев’яних — до неагресивної. Для залізобетонних конструкцій, що знаходяться у грунті (стовпчики фун даментів ґрунтових та басейнових теплиць, цоколів), та стелажів і басейнів слід приймати середню агресивність середовища в залежності від прийнятої технології виробництва.
• 2.12. Навантаження на будівельні крнструкції теплиць та парників слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.01.07-85, враховуючи такі вимоги:
а) вага снігового покриву на 1 м горизонтальної поверхні землі при проектуванні зимових теплиць з одношаровим огородженням, двошаровим огородженням с подачею теплоносія поміж шарами, а також однопрогонових плівкових теплиць з двошаровим огородженням слід приймати для районів:
При проектуванні весняних плівкових теплиць з одношаровим огородженням — 100 Па (10 кгс/м2) для всіх районів України.
Районування території України за вагою снігового покриву для проектування теплиць приведено в обов’язковому додатку 2.
Коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на горизонтальній поверхні землі до нормативного навантаження на покриття теплиць та схеми розподілу снігового навантаження необхідно приймати згідно з обов’язковим додатком 1. Розрахункове снігове навантаження на покриття теплиць повинно прийматися з коефіцієнтами перевантаження 1,4;
Источник статьи: http://dnaop.com/html/34171/doc-%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.2-2-95
